Лінгвістичне дослідження мовлення

Об'єктом дослідження лінгвістичної експертизи мовлення є продукт мовленнєвої діяльності людини, відображений у писемній або в усній формі (зафіксований у відео- , фонограмі).
Лінгвістична експертиза мовлення поділяється на авторознавчу експертизу писемного мовлення та семантико-текстуальну експертизу писемного та усного мовлення.

Авторознавча експертиза писемного мовлення

Основним завданням авторознавчої експертизи є ідентифікація автора тексту. Авторознавчою експертизою вирішуються ідентифікаційні завдання (щодо ототожнення особи автора тексту), діагностичні завдання (щодо умов, особливостей складання тексту, факту викривлення ознак писемного мовлення, а також класифікаційні завдання щодо встановлення місця формування мовленнєвих навичок, рідної мови, освіти автора документа та ін.).

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:
Чи є певна особа автором наданого на дослідження тексту?
Чи є певна особа автором декількох різних текстів?
Чи є автор та виконавець тексту однією або різними особами?
Чи даний текст складений кількома авторами?
Які риси соціально-біографічного портрета автора можна встановити за даним текстом?
Якою є основна мова спілкування певної особи — автора даного тексту?
Яким є місце формування мовленнєвих навичок (рідна мова) певної особи — автора даного тексту?
Чи спостерігаються в тексті ознаки, які свідчать про складання тексту автором під впливом будь-яких збивальних факторів?
Чи складено текст документа особою самостійно або під диктування чи його виконано шляхом переписування?
Чи складений текст документа з перекручуванням ознак писемного мовлення?

Семантико-текстуальна експертиза писемного та усного мовлення

Семантико-текстуальної експертизою вирішуються завдання зі встановлення змісту понять, лексичного значення слів або словосполучень, використаних у наданих на дослідження текстах або усних повідомленнях (за їх текстовими відтвореннями), їх стилістичної забарвленості, смислового навантаження, характеру інформації, що міститься в них (чи може така інформація розглядатися як образлива, чи містить вона загрозу конкретній особі (особам) тощо), тобто вирішення питань мовленнєвого характеру, не пов'язаних із встановленням фактичних даних про автора.
Об'єктом семантико-текстуальної експертизи може бути як текст (промова), так і його (її) фрагменти, окремі висловлювання, слова, написи, текстові відтворення усного мовлення тощо.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:
Які значення мають слова, словосполучення, фрази, зафіксовані в тексті або повідомленні, промові, що підлягають дослідженню?
Яким є об'єктивний зміст досліджуваного словосполучення, речення, тексту, групи текстів, повідомлення, промови?
Чи містяться у тексті, повідомленні, промові висловлювання, виражені у формі закликів до певних дій? Якщо так, то до яких саме дій, чи є ці заклики публічними та яка їх форма вираження?
Чи міститься у тексті, повідомленні, промові інформація позитивного або негативного характеру щодо певної фізичної або юридичної особи?
Чи містяться в тексті, повідомленні, промові висловлювання образливого характеру щодо певної особи?
Чи є висловлювання, в яких міститься інформація негативного характеру щодо певної особи (фізичної або юридичної), фактичними твердженнями або оцінними судженнями?
Чи містяться в тексті, повідомленні, промові лінгвістичні ознаки пропаганди? Якщо так, то пропаганди чого саме?
Чи міститься в тексті, повідомленні, промові висловлювання, виражені у формі пропозиції, обіцянки, прийняття або спонукання до надання будьякої вигоди?
Чи містяться в тексті, повідомленні, промові висловлювання, виражені у формі спонукання до вчинення певних дій? Якщо так, то до яких саме дій?
Чи використані в зазначеному тексті фрагменти іншого конкретного текстового джерела?
Чи містяться в тексті, повідомленні, промові висловлювання, виражені у формі погрози щодо вчинення певних дій? Якщо так, то до яких саме дій?